ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Що стосується земельних відносин, тобто реалізації права громадян на земельну частку (пай), я можу поділитися власним досвідом набутим  під час роботи головою сільської ради.

Згідно статті 25 Земельного кодексу

1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

5. Кожен працівник цього підприємства, установи та організації, а також пенсіонери з їх числа мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Найчастіше у люди що мають право на земельну частку (пай) стикаються з тим що їх не внесли до списків на право одержання паю.

Такі ситуації виникають по декількох причинах:

-                          працівники підприємств кому було доручено складання списків халатно віднеслись до даної роботи;

-                          кількість людей на отримання паїв умисно знижалися з метою збільшення розміру паїв;

-                          з метою покарання того чи іншого працівника вилучали зі списків, без різниці з корисних чи господарських міркувань.

Вирішення такої ситуації можливе тільки за рішенням суду. Для цього необхідно з районного архіву взяти копії документів підтверджуючих що на момент розпаювання ви були працівником господарства, або пенсіонером господарства і ці копії пред’явити  як доказ в суді. При позитивному вирішенні питання в суді  вам буде видано сертифікат на право отримання земельної частки (паю). Такі ділянки як правило виділяються із земель резерву.

Отриманий сертифікат дає право на отримання земельної ділянки у власність, а не право на користування землею.

Згідно статті 125 Земельного кодексу

1. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

3. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Тобто пункт третій цієї статті говорить що навіть наявність у вас на руках Акта на право власності на земельну ділянку, яка була надана в масиві без встановлення меж на місцевості не дає вам права самостійного користування землею.

Якщо ви вирішили самостійно працювати на землі то в земельному кодесі                   в   статті  121 пункті 2 сказано:

2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Тобто ви можете вести розширене особисте селянське господарство без утворення юридичної особи (фермерського господарства)

Якщо ви віддали свою земельну частку (пай) в обєднання  власників належних їм земельних ділянок, стаття 88 земельного кодексу:

1. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку.

2. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

3. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки — вимагати відповідної компенсації.

4. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

5. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

6. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Тобто якщо не виконано пункт 2 даної статті, або ви не дуже уважно прочитали зміст договору ви дуже легко можете залишитися без землі згідно пункту 5 цієї ж статті.

Бажано в любому випадку виділити земельну ділянку в натурі (на місцевості), і дуже уважно перечитувати всі документи які ви підписуєте стосовно вашої землі.

Це коротко ті ситуації і запитання  які мені прийшлося допомогати вирішувати людям.

Олександр Луценко